Експерти The Telegraph стверджують, що цього літа Україна зіткнеться з новою екзистенційною загрозою – не з боку Росії, а з боку Європи.
Невеликий, але "дуже гучний" блок вкрай правих партій марширує континентом і має намір добитися хороших результатів на червневих виборах до Європейського парламенту.
Праві показали рекордні результати у Португалії та Нідерландах, а також вже перебувають в урядах Угорщини, Фінляндії та Італії. Вони готові перемогти на майбутніх парламентських виборах в Австрії та Бельгії або виграти європейські вибори у Франції та Польщі. І багато хто з них вважає, що Європа більше не повинна постачати Україні зброю та допомогу. А дехто навіть хоче, щоб Європа зняла санкції з Росії та підштовхнула Україну до мирних переговорів, сказано у статті.
Самі собою такі партії, як німецька «Альтернатива для Німеччини» (АдГ), угорська «Фідес» та австрійська Партія свободи, не мають великої геополітичної ваги, але разом вони можуть накладати вето на зовнішньополітичні рішення ЄС. Деякі експерти припускають, що вони могли б сформувати третій за величиною блок партій у Брюсселі та Страсбурзі, на двох місцях засідань Європарламенту.
ЄС загалом випередив США за обсягом допомоги, хоча було виділено лише 77 млрд євро із 144 млрд обіцяних, і більша частина цієї допомоги є фінансовою, а не військовою.
Угорський прем'єр Орбан після нещодавньої вечері з Трампом у його резиденції в Мар-а-Лаго заявив, що той не відправить в Україну «ні копійки більше», якщо він стане президентом. І зараз Орбан надихає інших європейських лідерів посісти аналогічну позицію.
Наприклад, Герберт Кікл, лідер надто правої Партії свободи Австрії, називає Угорщину своєю рольовою «моделлю». Якщо він стане канцлером після виборів в Австрії цієї осені, то, напевно, накладе вето на фінансування ЄС для України та на будь-які кроки, спрямовані на вступ Києва до ЄС, а також на санкції проти Росії. При цьому Кікл лідирує у опитуваннях з 2022 року.
Опитування передбачають, що партії євроскептиків переможуть на виборах до Європарламенту у дев'яти країнах - членах ЄС: Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Угорщини, Італії, Нідерландах, Польщі та Словаччині. Очікується, що вони займуть друге чи третє місця ще у дев'яти країнах: Болгарії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції.
!! Не лякайтесь. Історія, окрім того, що вона нічому не вчить, все ж таки раз за разом доводить, що з будь-якої ситуації є вихід. Навіть, якщо всі перераховані вище варіанти здійсняться, у України є великий шанс зберегти державність і людей.
Основними умовами для цього вважаю КОНСТИТУЦІЙНУ зміну влади в Україні (без Майдану - останній може відвернути від нас частину західних симпатиків) на абсолютно прозахідну і некорумповану, а також експрес-вступ до НАТО. Можливо не у кордонах 1991 року (зараз знову накличу на свою голову масу хейту, проте я обіцяв бути реалістом, а не спікером телемарафону), але майже всі опитані експерти сходяться у думці, що Альянс не задіятиме статтю 5, якщо Київ наполягатиме на допомозі Заходу у виході на конституційні кордони. При цьому наголошую на головному – перемовини з Москвою на будь-якій стадії не мають жодного шансу на успіх, а тому вести їх ніхто не збирається.
Про виживання України, збереження її державності та варіантах дій при песимістичному та оптимістичному сценаріях напишу у третій частині – одразу після прийняття Конгресом потрібного нам закону.
Тоді ж стануть зрозумілими ще декілька параметрів, пов`язаних з НАТО.