Чи звертали ви коли-небудь увагу на тактику деяких публічних осіб з великою аудиторією?

Сьогодні мені прислали відео одного популярного блогера (навіть не питайте, жодного імені і жодних посилань я давати не буду). Час від часу він щось там красіво говорить правильні речі, аж хочеться зігануть і заспівати "Батько наш Бандера, Україна мати!"

А потім хоба! І несе ватну пургу, що кров зі всіх отворів. І так по черзі. Туди-сюди. А якщо ще додати в образ фрікуватості, то це вже стовідсоткове влучання.

І що ви думаєте?

Ті, хто вчора його хейтили за ватну пургу, сьогодні лайкають і репостять за те, що він рсн смішно опустив. Їдять це лайно з апетитом і кажуть: "нє, ну інколи його канєшно заносить, але от подивіться, він тут такий маладєц, аж сльози течуть!"

Таким чином у сабжа зберігаються різні сегменти аудиторії, фактично взаємовиключні. Профіт!

Нє дякуйте.