Я вам зараз напишу про символізм.
Як людина, що народилась і виросла в російськомовному місті та в російськомовному середовищі (при тому, що я навчалась в українській гімназії).
Я не до тих хто все і так розуміє, хто ламає свою звичну парадигму.
Я до тих, хто вище неба ушатав всіх своїм російським міром і духом, який тхне трупами.
Починаючи з інтєлігєнтих малоросів. Особливо починаючи з інтєлігєнтих малоросів.
Бо коли я бачу ваші маніпулятивні висєри з хитродупими викрутасами чому нікак нєльзя чіпать російську культурку і взагалі все що пов'язано з вашим дрібним комфортом, який ви намагаєтесь назвати демократією, мені хочеться товкти вас пикою в могили.
В могили тих, чиї некрологи я бачу щодня.
Це не просто некрологи, це шматки тіла і душі, безжально вирвані, бо ці люди були на вагу золота.
І кожен з них був унікальним, сміливим, небайдужим.
І кожна така втрата - це вселенська трагедія як мінімум для декількох людей, чиє життя вже ніколи не буде таким як раніше. Серед них і мої особисті втрати, які залишили порожнечу і біль.
І якщо вісім років у мене були якісь сили на те щоб переконувати, то зараз тупо хочеться робити фізичні зауваження.
Тому що ось, подивіться на фото. Рсн не зволікає. Бо точно знає про наслідки.
Знає, що за деякий час з'явиться продукт русифікації - ви.
Ті, хто казатимуть про самобутність російської культурки і шчьто нєльзя вот так сразу, давайтє подождьом ещьо сто лєт.
А поки копатимемо нові могили для дітей. У дворах під будинками.
І це замкнене коло дістало до синіх чортів.
І ні, цього разу у вас не вийде, цього разу ви не зможете замовчати ціну.
Тому що весь світ бачить рахунок, за яким ми платимо.
