Реально, я написала текст, але вагалась чи буду його публікувати. Але побачила пост френдеси з підслуханою цитатою когось з представників мерії, мовою оригіналу "Пришлось сдвинуть начало мероприятия,чтобы обмануть этих придурков".
І вирішила, я таки напишу.
Мало не щороку в цей день я пишу текст про Одесу. Спогадами принесло старий допис, до якого мені майже немає чого додати, ну може якісь поправки на повномасштабне вторгнення. Тому що той допис був написаний раніше.
Цьогоріч хотіла свідомо промовчати, оскільки навʼязло на зубах смолою оте святкування фейкового «дня народження», яке нам напихували творці хйні під назвою «Адєса - рскій горад». Хто тільки не таскав в роті цю єрєсь, навіть колись одна ватниця в потязі Одеса - Костянтинівка почала мені запекло доводити, що моє місто це «горад». Я спитала її тоді, якими такими рскімі були Рішельє, Ланжерон або Маразлі, наприклад. Вона заткнулась і мовчала до кінцевого пункту.
Але не виходить нічого не сказати, бо надто красномовне видовище відбулось в Одесі. В одному місці, в один і той самий час на Думській площі опинилось дві Одеси. Один бік - це збіговисько на чолі з «лудшым мэром», з килимками на сходах, квітами і жовто/червоно/білими флагамі (саме флагамі, а не прапорами) та зі всім казино, блек джеком і шльондрами.
Інший бік - люди, які вийшли на заклик
І якщо і в попередні роки перші виглядали огидно, то зараз, на тлі других - виглядають максимально конченими сцикливими потворами.
Я вже бачила деякі заголовки в деяких помийках, де написали про «штурм мерії» медійні мндвшки (я не знаю, може вони лайном обмазуються за їжу, а може просто по життю мразі).
Вимога других проста - в першу чергу витрати на ЗСУ, а не на ремонти судів, вартістю у мільйони. Суд - це лише один з прикладів.
(скільки я бувала в одеських судах, щось жодного разу не зустрічала будівлю, яка б виглядала непридатною без ремонту, це скоріше якусь лікарню зайву поза чергою не ремонтуватимуть, а ці бубочки в мантіях сидять в комфорті, навіть не сумнівайтесь).
Вчора на мій допис відгукнулись люди, які накидали велику частину грошей на придбання важливої техніки для одного з підрозділів УДА. І таких зборів сотні. І від них залежить чи повернеться додому чийсь чоловік, друг, батько, брат, син. І кожен закритий збір - це зусилля і час. Спитайте у знайомих волонтерів, скільки таких випадків, коли поки збирали, вже немає до кого передавати, бо люди загинули.
Чесно, я не знаю нормального способу впливати на істот, які не можуть не красти. Вони ж в буквальному сенсі трупи жеруть, вибачте за таке порівняння, але іншого в голову не приходить.
Так от. Про Одесу. Мені немає чого додати до того, що я вже колись написала. Ну окрім того, що це місто вільних українців, де б вони не народилися. А ті, хто мріє, що Одеса повторить долю ордло, то не одесити. Це просто викидні, які імітують живих людей.
P.S. Одесі не 220+ років. А 600+. Забембали.
Малюнок -