Друга чеченська війна, наступ на території Грузії, Молдови та наші, відбулися тому, що росію не добили. Не були взмозі довести справу до кінця.

Тому, що росія лишилася безкарною.

Коли нам хтось прогнозує наступні війни протягом двох-п'яти років (росії проти України), то він розписується у нашій безпорадності.

Мені суб'єктивно здається, що прогнози щодо здатності українців воювати проти більшого за кількістю супротивника вже не справдились, та й війна ця, по суті, перша за останні десятиліття, в якій росія так прорахувалась. А тому й порівнювати цю війну з іншими дуже складно.

Прогнози можуть бути зараз тільки щодо нашої перемоги: буде вона в квітні, в травні чи в червні.

Ми заберемо Донбас зараз, чи згодом.

Нас зрадять керівники, підписавши "мирні угоди", чи ми не дамо їм такої можливості.

Подальші війни росії проти нас залежать від саме наших дій. Бо щоб наступати на Україну знову, саме українці можуть залишити росіянам таку можливість.

Насправді це дуже просто робиться: дозволяється кротам нашіптувати на вухо пункти договору з росіянами.

Приїздити у військові частини та натякати на припинення вогню, бо "надо договоріться". Знижувати мотивацію наших військових і нашу.

Очолювати продаж гуманітарки.

Роздавати звання тим, хто не заслужив.

Закривати рота патріотам.

Видавати дилетантів за професіоналів.

Витрачати кошти на власне збагачення, а не на якісну ПВО в наших містах на кордоні.

І тоді, зрозуміло, що наступні війни будуть.

Абсолютно точно, що будуть.