У росіян на вулицях запитали: кого вони вважають героями. І здебільшого вони не здивували:

- ну, тєх, чьі фотографіі вот на доскє вісят...

- єто тє, кто выполняєт свой воінскій долг...

- тє, кто на пєрєдовой подставляєт сєбя под пулі...

- простых солдат, как показываєт практіка, у нас они нормальныє, а командіры наши не очєнь...

І тільки хтось один відповів, що герої ті, хто захищають свою землю. А тому серед російської армії героїв немає.

До того ж незрозуміло, чого це "пєрєдовая" знаходиться на території іншої держави.

Іношої. Чуєте? ДРУГОГО государства, щоб було зрозуміло.

Але якщо вже міряти геройство тими мірами, що міряють росіяни, то тоді будь хто, хто зайде на територію росії теж буде героєм. Бо він же теж підставлятиме себе під кулі? І його передова буде десь у Воронежі - але ж він герой?

А вам теж кидається в очі, що в росії що не слово, що не фраза - то лиш підкреслює рабський світогляд?

"Долг". У них в Афганістані - долг, на Кавказі - долг, в Чечні - долг. В Україні - долг. Прям народилися боржниками. Якось це вкладається в лінієчку висловів:

- у них больніца, бо там "болєют", а в нас лікарня, бо там лікують.

- у них людина - раб Божий, а у нас дитя Боже.

Ну й "долг" сюди ж. Тут впору питати, не хто такі герої - а хто такі вільні люди.

Але боржники з народження про таке нічого не знають...