Суб’єктивно, РДК може стати майбутньою армією Росії. Хотілося би сказати, нової Росії – але вона ніколи не буде новою.

Це не Німеччина. І у німців, і у росіян спільна історія. Обоє агресори. Але висновки зробили тільки німці.

Тому Маргарет Тетчер помилково писала лише про Німеччину – що тій не варто довіряти керувати державою, чи мати державу. Насправді не варто було надавати цю можливість росіянам.

Росія вже мала багато шансів, але всі їх проср…ла.

Ну ось ми: все своє існування, всю свою історію ми обороняємося.

То нас вбивають на чужих війнах, то нас захоплюють, то нас заморюють голодом.

То нас депортують.

Але ось чергова війна – і ми тут як тут.

Скільки би нас не було після всього, що було в історії, але нас вистачило, щоб сконцентрувати зусилля на обороні сьогодні.

Росія ж нападала, нападала, нападала…

І буде мріяти про напад хоч з Навальним, хоч з Ходорковським.

Бо хтось з цієї братії захоче очолити політичну арену, коли вже в них буде така армія, як РДК.

Нова армія (доречі, навчена українцями) – тому й “нові” політики. Але суть стара, звична, імперська в своїй масі.

Я послухала бесіду Фейгіна, Піонтковського і одного з командирів РДК.

Яка б я не була східна українка, але ці люди на звук, на сприйняття, на думки нам чужі.

Росіян, які воюють за нас, я сприймаю як ситуативних союзників, і цим правильно скористатися. Але це інші громадяни, іншої країни.

І нехай вони адекватні, і додають нам сьогодні непоганих результатів – сподіваюсь, що браттями ми потім не назвемось.

В особистому спілкуванні між бійцями – це їх особиста справа. Але більше не треба притягувати одну до одної наші країни, начебто братні.

Бо наразі це не тільки росіяни нам допомагають воювати – скільки ми, українці, допомагаємо їм.

Ми для них як майданчик для подальшої зміни їх внутрішніх, російських справ.

Але яким би адекватним ти не був, скільки би ти не воював на боці України – в тебе є твої російські співгромадяни, які хочуть крові.

“Хлєба і зрєліщ”.

Я не вірю, що це меншість.

Це якраз більшість.

Вона не зміниться, бо окрім хлопців зі зброєю є хитрож…пі політики. Є різні навальні чи не навальні, які теж імперці.

І не кажіть мені, що політики, які підлаштовуються під бажання більшості своїх виборців – ті самі, які зроблять з Росії демократичну Німеччину.

Навальні бояться відповісти на питання, чи повернули б вони Абхазію та Осетію туди, де взяли.

Бо більшість не хоче повертати.

І навальні не поведуть за собою населення – це населення поведе за собою навальних.

Ми також є майданчиком для білорусів, для їх опозиції та для їх нової потенційної армії.

Зараз саме Україна – це центр всесвіту для так званих “стран снг”, цю абревіатуру досі вживають, але звучить вона дивно і неприйнятно.

На Росії через деякий час хтось когось пережує. З кістками. Бо це саме той випадок, коли імперскість – ДНК її населення.

Воно не вміє без нього.