Дуже бісить в такі часи чиясь позиція амеби: "нєт войнє", "міру - мір", і таке інше.

Ще більш вибішує - "мы малєнькие люді" - може, чули журналістку, яка висміяла таку позицію однієї співачки. Жорстко і правильно.

А про "міру - мір" - це ж радянське? В країні, яка вирішила поділити Європу з фашистами, а потім мільйони її населення, щоб не задавали багато питань - "міру - мір". І пішли в Афганістан. "Мір" наводити.

У кожної війни є той, хто її розв'язав. У нього є ім'я. Його треба називати.

Для досягнення миру потрібні конкретні дії.

Нічого просто так з неба не впаде.

Якщо ти чогось хочеш, але нічого не робиш - то нічого й не отримаєш.

Тому "нєт войнє" - це абстрактно, ні про що, та показує, що людина не вміє виявляти причини того, що сталося. А значить і з розумінням наслідків у неї теж не все добре.

Немає конкретики - немає правильної постановки цілей. Немає цілей - немає результатів. Немає результатів - з'являються такі погані речі, як заздрість, розчарування та зневіра. Без бажання змінювати своє життя на краще.

Це я так, роздуми, з життєвої позиції козерога).