На сайті Кремля вийшла стаття російського президента, заснована на ним самим викривленому розумінні (але ж як старався, бідолашний!), яким же боком вони, росіяни, до Київської Русі та українського народу зокрема.
Власне, крім загарбницького боку – ніяким іншим. В Україні досить адекватного населення, яке розуміє, що ми були під окупацією Радянського Союзу, а думають інакше тільки люди, зломлені цією багаторічною м’ясорубкою.
Як інакше можна розуміти присвоєні росіянами наші ресурси? Наш газ, викачаний в 60-х? А ще і проданий за кордон, а гроші поділені серед партійної верхівки в Москві? Наше зерно, яким ми годували їх, нахлібників зі сходу? Наші люди, укладені штабелями в землю у другій світовій, розв’язаній не Україною? Ми прикривали їх тили, ми годували їх, ми працювали на їх будівництвах, поки вони грабували наші будинки, наші музеї і наші церкви – і вони все ще думають, що в Україні цього НІХТО НЕ РОЗУМІЄ?
Ось правда? Як же це мило…
Мені щиро шкода людей, які не мають почуття власної гідності і погоджуються з цією дурницею про “один народ”. Це наслідки окупації. Це хвороба, і колись час це вилікує . Абсолютно правильно зараз українцеві бути власником і проявляти цю якість повсюдно – тому що вчора ми наші поля обробляли, засівали, а завтра ми збиралися зібрати з них урожай. І той факт, що якась залітна сарана посміла випрасувати наші поля танками і назвати нас “одним народом”, викликає бурю всередині. Це нормально! Не нормально – коли НЕ викликає. Це якби хтось не захищав (чи як мінімум не бажав захищати) власну квартиру від грабіжників, і тоді з почуттями та свідомістю таких людей щось не так.
Ось він, лисий, маленький і переляканий чоловічок, пише:”И русские, и украинцы, и белорусы – наследники Древней Руси, являвшейся крупнейшим государством Европы.”
А я пропоную такий приклад: є Росія. Вона існує з 1991 року. І ось з’являється якась держава, що побажала назвати себе, скажімо, Руссія. Це як Адідас і китайський Абібас. Та ось ця Руссія, яка з’явилася на мапі пізніше, заявляє:- Ви знаєте, це ж наша культура, і наша історична спадщина! Вся Російська Федерація – це наше, воно від Руссії бере свої витоки. Це наші нащадки будували РФ, ми один народ – і Росія, і Руссія. Ми спадкоємці однієї Давньої Росії – звісно, що так, ми ж так само називаємось! Докази? Ось і мультики з матрьошками ми зняли днями – це теж наше. І балалайка наша, ми її вчора на герб повісили. Так що неважливо, що там було й чиє – ми один народ. А якщо що – ми і пам’ятник Путіну поставимо, що буде доказом того, що саме ми – родоначальники цієї великої і скрепной країни. А щі – це теж наше національне блюдо, воно завжди було наше …
Маячня? Як, втім, і те, що говорить російський президент по відношенню до України. Росії поруч не стояло, коли в Києві дзвони дзвонили.А якщо повернутися до сьогоднішнього дня, то якось відчайдушно жалюгідними виглядають потуги “самостійної Росії” притягнути до себе чужу, окрему, незалежну державу. Ніби сама вона, Росія, існувати не може, не самодостатня і закомплексована. Скажете, вони просто інакше не думають, ніж про те, що українська земля споконвіку їм належить?
А кого їх фантазії в Україні колишуть?
P.S. Фото з Сахаліну. Поки що, мабуть, російського.
