Колись і я слухала трохи Задорнова. Про те, що "савєтскій чєловєк выживєт в любых условіях".

Той, хто пережив дев'яності - тим паче, бо десь в ситій Європі придумає таке, що тим європейцям і на думку не спаде. І цим вони, "совєтскіє люді", мали би пишатися.

А тому в обхід санкцій росіяни зараз носом землю риють, шукають шляхи ввезення контрабанди, вивозу товарів, шукають комплектуючі, рятують гроші...

Дещо їм перекрив уряд Казахстану, бо рядові казахи (підозрюю, що це такі казахи, які мають російське коріння, а казахстанський тільки паспорт) - поробили фірми, позамовляли товарів у Європі та почали возити ці товари транзитом через Росію. На території Росії ці транзитні товари перепродавались та губились на просторах немитої. До Казахстану не потрапляючи.

Одна із багатьох схем, які вони будують, щоб продовжувати жити, як люди. Нещасні, не вільні, змушені вивертатись як вужі на сковорідках, платити комусь відкати, ділитись доходами, ризикувати - і ще цим "пишатись".

Так, це тренує якісь риси характеру, але те, яку школу виживання самі росіяни влаштували українцям - майже нікому не перевершити. Ти спробуй все те саме робити під обстрілами, під бомбардуваннями. Спробуй втрачати, стікати кров'ю, гасити пожежі ночами, шукати загиблих під завалами будинків - а вранці відкривати кав'ярні, пекти торти, продавати автозапчастини на ринку, підмітати вулиці, ремонтувати пошкоджені електромережі, шукати амуніцію на фронт, возити гуманітарку - і все це під нескінченні повітряні тривоги та ризик бути вбитими...

Ні, с..ки російські. Ми ж все одно витриваліші за вас.