Вагнерівці – це зріз російського суспільства.

В країні, де набір в приватну військову компанію йде всупереч законам щодо арештантів, тобто приватний відбір на війну виявляється вищим за державну систему, за її правила, – вагнерівці є такими ж росіянами, як росіяни – вагнерівцями.

Тобто це одне й те ж саме. Ті самі яблука від тієї самої яблуні. Одне ціле. Червиве, прогнивше ціле яблуко. Одна його частина зараз вкидає про “вспомнітє пушкіна”, друга пострілом в голову вбиває українську дитину. Уявляєте, яка там серцевина? Чи залишилось від неї щось свіже та неушкоджене?

Можна читати коментарі росіян будь-де. Можна слухати їх в чартрулетці. Можна відчувати їх пихатість та імперськість навіть, здавалося би, в проукраїнських розмовах. Але назавжди буде постріл в голову українській дитині. Назавжди обрання ними свого жалюгідного життя в обмін на виконання наказу про знищення цивільних буде тепер візиткою росіянина.

Не можу передати словами, скільки зараз пихатості в мені самій. Зізнаюся. Зі мною важко розмовляти ватникам, бо я зараз маю почуття такої переваги, такої гідності, такого рівня зверхньості над ними, сусідами, яке було набагато тихіше, спокійніше до війни.

При тому, що я дійсно вважаю американців прикладом для наслідування в окремих аспектах. Британців поважаю за вміння дати по морді у військовому плані, вони не вагаються щодо прийняття швидких рішень. Ставлю в приклад європейців щодо вміння будувати економіку.

Але ніколи росіяни не були якимись кращими за нас, українців.

Щодо них ніколи не виникало почуття недосконалості, меншовартості. Сказати б, що ми з ними були рівні – не було такої думки. На щастя, в моїй свідомості росіяни були ніким. Бо коли про них не думаєш, на них не озираєшся, на них не орієнтуєшся (навіщо, коли є американці, британці?) – то їх для тебе немає.

Потім мавпі дали дзеркало (ютуб) та подіум (війна). І мавпа показала всім свою суть. Вона виставила на показ свої якості, свої наміри, своє справжнє відношення.

І відрізання голів, вбивства діток українських, любов до садизму – вони не впали на голови нашим сусідам з космосу. Це просто мавпа отримала більшу аудиторію, і всі нарешті змогли побачити те, якою вона була, є і буде надалі.

Я запам’ятаю росію не за пушкіним та товстим – за вбивствами цивільних.

За тортурами над нашими полоненими.

За геноцидом.

За гнилими зубами.

За краденими унітазами.

За дипломатами-наркобаригами.

За брехнею та спотворенням дійсності.

Ось росія.

А ще може бачили кадри чи фото, де у них шеврони з написами “нічєго лічного, мнє просто заплатілі?

Як гадаєте, чи мають перевагу над такими люди, у яких до росіян тепер “лічного” стільки, що вистачить на сотні років вперед?