Свідоцтво офіцера ЦАХАЛ в Газі:
"Під час штурму бази Коах17, в Джабалії, мі стикнулися з незвичайною ситуацією. ХАМАС направив в нашу сторону групу з приблизно 100 жінок та дітей, прикриваючись ними як живим щитом..."
"Дивна ситуація", каже. Представник ХАМАС в інтерв'ю зазначає: тунелі під лікарнями та школами Гази - то лише для бойовиків. Вони не можуть використовуватись як бомбосховища для цивільних. А захист цивільних Гази - це завдання ООН та Америки.
Як на долоні - сутність цього "народу", дуже нагадує нам те, що ми бачили та про що чули в Україні. У мене перед очима вже стара картинка з Донецьку, де жінки з іконами стали перед нашими силами, захищаючи бойовиків. Вони з іконами, в хусточках, а за їх спинами проросійські бугаї, і мішки з піском на блокпості.
Нещодавно в окупованій Волновасі росіяни вбили цілу родину з 9 чоловік. Двоє діточок. Ось це відношення до цивільних, що на росії, що в Газі - воно однакове. Немає цінності людського життя. А тому і війна - без правил. На моє суб'єктивне наївне бачення, коли є Армія - то вона якось готується, принаймні офіцерський склад. Його навчають історії, стратегії, тактиці, правилам та законам поводження на війні. Женевській конвенції. Якщо зборище російського м'яса називати Армією. Якщо її для чогось навчають у військових вузах. Але чому, яким дисциплінам та правилам її навчають, якщо в результаті вони не відрізняються від терористів з Гази?
Ізраїльтяни спочатку розкидують листівки, що, мовляв, евакуюйтеся. Ми не хочемо ризикувати цивільними. Потім у них є система попередження, щось з назвою, здається, "стук по даху" - перед ударом ракетою. Спочатку попереджають, потім вже б'ють. Тим "матерям" терористів, які сьогодні під білими простирадлами на телекамери вдають з себе вбитих, а по факту ми бачимо ворушіння живих акторів, для постановочних кадрів - тим "матерям" виходить за честь прикривати собою бойовиків. Як за честь робити те саме всім недорозвиненим особам і на росії, і тоді, в окупованому Донецьку.
Правила війни можна прописати для країн, які мають Армію, а не організацію терору.
Наразі занадто багато кричущих подій в Україні, які перевішують ваги для росіян в бік саме терору. 100 жінок та дітей попереду бойовиків - вже не дивна ситуація. І складнощі лише в тому, як цивілізації навчитися, або перевчитися воювати не з арміями, а саме з терористами.
Наших дітей вбивають. Нашіх жінок вбивають. Автівки з цивільними розстрілюють. Полонених страчують. Так само на камери знімають кадри начебто "вбитих". Правил ведення війни все менше - терору все більше. Треба змінювати правила.
І тоді буде менше несподіванок, та менше здивування. Бо чому там вже дивуватись?
