Секретар СНБО Данилов: «Якщо ви хочете мою особисту думку, я можу сказати. Я за жорстку президентську республіку. Чому? Тому що тоді є відповідальна людина, яка розуміє, на що вона йде, навіщо і так далі. У нашій історії важко знайти факти, коли без особистості можна було зробити ривок вперед. Це не тільки в нашій історії. Сьогодні всі країни фактично створюють особистості», - сказав він.

А я, доречі, теж за жорстку республіку - але не президентську, а патріотичну та проукраїнську. Бо навіть розуміючи, що ми начебто демократи - але ж з деякими наслідками срср інакше як жорстко й не вийде.

Чим погано, коли в тебе один відповідальний - президент? Тим, що населення деградує, вчиться спихувати всі недоліки та недоробки на когось. Інший кінець палиці - населення вчиться склоняти голови перед кортежем, маленька перелякана людина в якому, можливо, взагалі менш розумна, менш ефективна, ніж той, хто цей кортеж пропускає.

Ми зараз починаємо чути чи про другий президентський термін, чи про чиюсь хворобливу гігантоманію (мільярди дерев, мільярди досягнень, Нью-Васюки й таке інше), чи про "президентську республіку". Головне - "жорстку".

З таким маленьким непорозумінням, але з таким великим его, Україна ризикує перетворитися на територію, де прибутковими є лише ломбарди, організація поховань та так званий соціальний ліфт, коли нікчеми потрапляють у царський (пардон - президентський) палац за якісь гроші. Та й цар (пардон - "жорсткий" президент) може виявитися не той, хто світить обличчям, а той, хто ним керує. Такий собі сірий кардинал.

А воно нам треба?