Дискусія про «національну ідею» нагадує мені пошук квітки папороті. Ніхто не бачив, як цвіте та рослина, і ніхто ще не знайшов скрижалів, на яких викарбувано нашу національну ідею.
Моя формула така. Побудова розвинутої, сильної, комфортної, національної, європейської держави із суспільством відповідальних громадян.
«Розвинута» – значить, вільна ринкова економіка і сучасний науково-технологічний рівень.
«Сильна» – це армія і спеціальні служби, які здатні гарантувати національну безпеку.
«Комфортна» – країна, де поважають приватну власність, дотримуються прав і свобод.
«Національна» – ми сотні років були бездержавною нацією, нашу ідентичність знищували, а культурно-історичну спадщину розкрадали; місія наших поколінь – відновити втрачене, зберегти набуте і передати це дітям та онукам.
«Європейська» – ми завжди були частиною цієї цивілізації де-факто, зараз маємо оформити це де-юре.
Нарешті, нації стають успішними лише тоді, коли громадяни відчувають свою відповідальність за вибір, за дії і бездіяльність. Аморфність же і патерналізм призводять до «какая разніца». Лише свідомий громадянин здатен в критичний момент поставити інтереси власної країни над особистими.
