Є така цікава штука як карго-культ. Найяскравіші його приклади сталися під час Другої світової війни і після неї.
Історія така. Американці, які воювали проти Японії в Тихому океані, постачали на острови багато вантажів для забезпечення армії.
Зрозуміло, що значна частина цих вантажів діставалася місцевим аборигенам, які обмінювали їх на свою гостинність та інші послуги. Але коли війна закінчилася, закінчився і потік халявних вантажів.
Кмітливі островитяни не розгубилися і знайшли вихід. Вони почали робити з кокосових пальм і соломи споруди, схожі на диспетчерські вишки та злітні смуги, з кокосів робили навушники і імітували посадку літака.
Теж зробленого із дерева і соломи, звичайно. Островитяни вірили, що таким чином вони зможуть привабити посланців духів ― літаки, наповнені халявним вантажем.
Складається враження, що у Зеленського розуміння політики десь на рівні послідовників карго-культу.
Треба просто закликати "мир" і він прийде.
Треба просто перестати стріляти.
Треба просто поговорити з Путіним.
Треба просто бути “класним хлопцем” і все буде добре. Застрибають рожеві єдинорожки по яскраво зеленому полю на фоні веселки.
На жаль, допоки наш президент бавиться у світі ілюзій, наші герої кожного дня продовжують гинути від обстрілів.
Виявляється війну не зупинити лише заклинанням “миру-мир”.
Ласкаво просимо у реальний світ, пане Президенте.
P.S. Ще один прояв карго-культу, це бажання Офісу президента боротися з телеграм-каналами. Якщо не буде критики, то все стане добре? Було б добре, але в реальності все діє навпаки. Є критика -- є результат.
