Сьогодні грустная лошадь московського міда зустрічалася з випускниками вузів, прийнятими на дипслужбу. І воно їх дуже потішило - на відрядження в Європу чи інші цивілізовані країни можна не розраховувати, бо:
"Россия не имеет смысла и желания сохранять прежнее присутствие в западных странах. Наши люди работают в условиях, которые трудно назвать человеческими. Им создают постоянные проблемы, угрозы физических нападений. Главное – там нет работы, с тех пор как Европа решила закрываться от нас и прекратить любое экономическое сотрудничество. Насильно мил не будешь".
Тому рашка, як проражала лошадь, "будет переключаться на работу с другими".
І Судан чи Зімбабве - це ще вершина мрій, а можна й очікувати представництв при закинутих племенах у пустелі чи ставках польових командирів якихось повстанських, сепаратистських рухів або картелів...
Напевно, там рашистських дипломатів очікує велика робота - доказувати, як усе погано на загниваючому заході.
Зрештою, з певним успіхом рашистська дипломатія цю ідею проштовхує вже не перший рік.
А сам грустний мєрін перед тим заявив, що "...недоговороспособность Запада очевидна, сейчас во всем мире задумываются над борьбой с западным влиянием".
А тепер серйозно.
Мені це сподобалося.
Бо тут капітуляція й самоізоляція.
От тільки ще треба добитися, щоб ці викидні цивілізації від нас відмахалися, й нехай закриваються за стінами й мурами разом із своїми новими партнерами, як то КНДР, Зімбабве, Судан, Нікарагуа...
