Отже, ми прокинулись в країні, верховний головнокомандувач якої визнав, що одноосібно прийняв рішення зірвати міжнародну операцію по затриманню військових злочинців, які вбивали українців на Донбасі.

Жалюгідні відмазки про "суб'єктність" і "зраду Лукашенка" не витримують жодної критики - бо більше року Зеленський з оточенням взагалі не визнавали існування операції по затриманню "вагнерівців".

Тепер пазл склався, і до поїздки до Оману, видачі Путіну Цемаха та беркутовців, "розведень" на фронті, відновлення економічної співпраці з РФ - додався факт прямої шкоди національним інтересам.

Тепер жоден офіцер спецслужб України не може бути впевненим в збереженні секретності своєї роботи.

Ніколи більше західні союзники та їхні оборонно-розвідувальні структури не матимуть глибокої співпраці з українськими.

Всі ЗСУ почули, що людей, винних зокрема в збитті літака з українськими десантниками фактично відпущено на волю через дії президента - а це означає, що за злочини російських бойовиків продовжуватимуть судити українських військових.

За рівнем зрадливості та шкоди своїх дій для країни Зеленський зрівнявся з Януковичем, і навіть перевершив його - відповідно вони мені не влада.