Взагалі заява мінстра Оржеля про "можливі прямі закупки газу зі сходу" це наочна демонстрація українського забігу граблями по колу.
В часи, коли всі нормальні країни намагаються позбутися монопольної залежності в постачанні енергоносіїв, а тим більше впливу "енергєтічєской свєрхдєржави" - наші "новие ліца" чомусь вирішили просувати старі схеми співпраці з Москвою, яка шостий рік веде проти України війну.
І це зовсім не про економіку, як нам лукаво намагаються довести "тєхнократи", не про "направлення зекономлених коштів на субсидіювання".
По-перше, допуск Газпрому на український ринок - це удар по міжнародним санкціям, ніхто їх не подовжить, якщо Україна сама стане спонсором російської економіки та свідомо протягне руку допомоги Газпрому, який потерпає від судових позовів і своєї неконкурентноздатності.
По-друге, газова голка в свій час перетворила Україну в недорозвинену державу через корупційний кремлівський вплив, завдяки якому наші топ-посадовці завжди висіли на гачку у Путіна та навіть думати не сміли про якусь інтеграцію країни до цивілізованого світу.
По-третє, сильно хтось розбагатів від "знижки" 2010 року?
Коли фактично за віртуальну вигоду на папері Харківських угод ми отримали міну сповільненої дії, яка вибухнула в 2014 році анексією Криму та окупацією Донбасу.
Ми хочеме повторити? Так росіяни завжди мріють "можем повторіть".
Чому останні чотири роки обходились без "братскіх" поставок, не скорочували субсидії та нарощували енергетичні можливості - а після знаменитого засідання в кабінеті президента з Коломойським все різко змінилося?
Що там на ньому конспектували в свої блокноти Гончарук з Оржелем - "поправки Гєруса" по закупівлі російської електрики та "відновлення прямих поставок газу"?
Навіть виносячи за дужки моральну складову цього неподобства, якщо Україна та її народ допустять цей обмін крові на газ - на суверенітеті та незалежності можна буде ставити хрест, прийнаймні на найближчі 100 років.
