Справжня біда Зеленського. Вона у тому, що треба подавати одночасно різні сигнали. Як ото в учебках, коли сержанти збивають волю молодняка: стой/бєгі.
Йому потрібно піплу говорити про зменшення тарифів і цін, підвищення пенсій, і зарплат, закінчення війни, і доганяли Порошенка.
А західним союзникам – про ринкові ціни, працюючі інституції і боротьбу з Корупцією.
І треба обіцяти доганяти Медведчука і Коломойського.
І тому в один день у нас можуть бути різні новини. Для різних аудиторій.
Але якщо для фан-клубу проканає, то для союзників – ні. Там фільтр на хамовитих кварталівців, придуманий ще Станіславським – «Нє вєрю».
Але іноді одна новина поширюється для обох точок. Чи навіть – у три сторони.
Ось типу сьогоднішня новина: проводяться обшуки в «Київавтодор».
Типу всьо, щас корупції буде кирдик.
І приглядаються сердешні: чи повелися в посольствах? Чи повівся піпл?
Але головне – треба поганяти київську владу і Кличка.
Щоб і не думав про президентство.
Наче три в одному.
Але ніт. Тільки фан-клуб ведеться. Інші усміхаються.
А ось новина для піпла: Мінекономіки пропонує на період дії карантину встановити граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизпалива (не вище 7 грн/літр) і бензину (не вище 5 грн/літр).
От вам і класичний популізм. Піпл схАває – Вова молодець – дбає.
А для Заходу – ручне регулювання – дикість. Папуаси.
І так кругом. Що не новина – то когось коробить. То розумних. То халявщиків.
Вічна розтяжка.
Особливо, якщо хочеться додому в Росію/Монголію.
А обставини змушують в Європу.
«Дискомфорт Зеленського» – так психологи називатимуть роздвоєння у політиків.
